26 вересня/ 19:21/ / УКРАЇНА
"Це змусило російський флот ховатися". Статистика українських далекобійних ударів і яскраві ВІДЕО
Інф.

Менше ніж за два місяці українська армія вразила на території країни-агресора Росії 85 важливих об'єктів ворога, заявив 26 вересня журналістам головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. Про це повідомляє "Укрінформ".
Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda, t.me/upravda, instagram.com/yuzhka_newspaper
Сирський зазначив, що українські далекобійні дрони програми DeepStrike уже довели свою результативність.
"Лише за неповні два місяці уражено 85 важливих об'єктів на території ворога. Із них 33 – воєнні цілі: бази, склади, арсенали, аеродроми, авіація на стоянках. Ще 52 – це об'єкти воєнно-промислового комплексу: підприємства, що виготовляють зброю, боєприпаси, бойові частини, двигуни, ракетне паливо, дрони – все те, що щоденно використовується проти нас", – сказав він.
За словами головнокомандувача ЗСУ, ефективність українських DeepStrike підтвердили міжнародні партнери.
Одним із прикладів впливу дронів на країну-агресора Сирський назвав паливну кризу. Її спричинили регулярні удари по нафтогазовій галузі РФ на російській території.
"Можливості воєнно-промислового комплексу противника істотно знижено – і ми бачимо це на полі бою. Це змусило російський флот ховатися на базі в Новоросійську й виходити лише на короткий термін – для ракетних ударів – і далі знову повертатися до укриттів. Це також змусило противника відтягнути тактичну авіацію на значні відстані від лінії фронту", – підкреслив він.
Сирський заявив, що удари DeepStrike ще будуть.
Морські дрони
Україна застосовує й морські дрони для ударів по РФ. З останнього – атаки на чорноморські порти в Краснодарському краї, до яких, за даними "Суспільного", причетні бійці Головного управління розвідки Міноборони України.
Журналісти пишуть, що 24 дрони з води атакували розташовані поблизу Новоросійська об'єкти нафтоналивного комплексу компанії "Транснефть" і термінала Каспійського трубопровідного консорціуму, а в Туапсе дрони ГУР вразили нафтоналивний пірс одного із найбільших терміналів РФ.
Унаслідок атаки роботу цих об'єктів було паралізовано, стверджують співрозмовники журналістів.
Влада Краснодарського краю визнала, що була атака дронів, і повідомила про двох загиблих і трьох постраждалих.
Безпілотники
Останніми тижнями українські дрони регулярно б'ють по нафтопереробних заводах (НПЗ) у РФ.
У ніч на 26 вересня вкотре уразили Афіпський НПЗ у Краснодарському краї. Місцева влада стверджує, що на завод упали "уламки безпілотника", проте Генеральний штаб ЗСУ повідомив у Facebook, що на об'єкті було влучання і виникла пожежа.
24 вересня безпілотники атакували завод "Газпром нефтехим Салават" у Башкортостані, який уже був під ударом кілька днів тому, 18 вересня. За даними видання "ГОРДОН", ударів завдавали дрони Служби безпеки України.
Генштаб ЗСУ повідомляв і про інші уражені в РФ нафтогазові об'єкти. Зокрема, 20 вересня йшлося про удари по Саратовському НПЗ, Новокуйбишевському НПЗ й об'єкту магістральної транспортної інфраструктури – лінійно-виробничо-диспетчерській станції (ЛВДС) "Самара" в Самарській області.
Що далі?
Далекобійні українські удари по російських НПЗ можуть вплинути на переговорні позиції Москви щодо війни з Україною, вважають у Forbes. Автор статті, американський експерт Вікрам Міттал, нагадував, що свого часу президент США Дональд Трамп говорив, що Київ не має сильних "карт" для переговорів із РФ щодо припинення війни, але відтоді "Україна зміцнила свої позиції".
Скоординовані дронові атаки української армії на російські НПЗ, пише Forbes, лише в серпні призвели до зупинення 17% нафтопереробних потужностей Росії. У вересні удари по НПЗ у РФ тривали. А нафта є одним із найважливіших джерел прибутку країни-агресора.
Удари по нафтопереробній галузі призвели до проблем з економікою РФ, зокрема спровокували дефіцит бензину і – як наслідок – його здорожчання. Підбиваючи підсумки, Forbes написало, що ситуація, яка склалася, ймовірно, змусить російське керівництво повернутися за стіл переговорів "через зростання внутрішнього невдоволення й міжнародного тиску".