138 засуджених воєнних злочинців: розслідування російських злочинів триває

Російсько-українська війна є унікальною з багатьох причин. Починаючи з факту, що Україна встояла під навалою «другої армії світу» і закінчуючи тим, що під час війни прокурори і слідчі фіксують воєнні злочини. Зазвичай цим займаються лише по завершенню конфлікту.

Станом на грудень українським правоохоронцям відомо про майже 145 тисяч воєнних злочинів росіян та їхніх посіпак. Найбільш поширений тип злочинів – атаки на цивільну інфраструктуру. Школи, лікарні, житлові будинки, енергетика та комунальні мережі – загалом знищено та пошкоджено понад 196 тисяч об’єктів.

Не менш поширений злочин – жорстоке поводження з цивільним населенням. Незаконні затримання, погрози, побиття і катування були всюди, де стояла російська армія. Так само поширені вбивства беззбройних мирних людей і військовополонених, сексуальне насильство на окупованих територіях і в катівнях, мародерство.

За цей час вдалося ідентифікувати, тобто встановити особу, 732 підозрюваних у воєнних злочинах. Ще по 525 окупантах слідство завершено, їхні справи розглядатимуть суди. 138 воєнних злочинців вже засуджено в українських судах.   

Найбільш цинічним злочином, напевно, можна назвати депортацію українських дітей. Міжнародне право забороняє такі дії, тому будь-які запевнення, що це робиться заради безпеки, з добрими намірами, є брехнею. Правда ж в тому, що масове вивезення українських дітей до росії, їхнє «перевиховання» і подальша інтеграція в російське суспільство через всиновлення, видачу російських паспортів – це державна політика, затверджена на вищому рівні. За що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт путіна і російської уповноваженої з прав дітей львової-бєлової.    

Справа Новопетрівської спецшколи                                                

Але за депортацією десятків тисяч українських дітей стоять не лише ці двоє, а конкретні окупанти і колаборанти, які допомагають викрадати наше майбутнє.

Наприклад, в розслідуванні депортації дітей з Миколаївщини вдалося встановити одного з ймовірних виконавців, російського військового. Як виявило слідство, дагестанець з позивним «Габріель» брав участь у захопленні села Новопетрівка на Миколаївщині. В селі була спецшкола, де на початок окупації перебували 15 дітей віком від 8 до 17 років.  

«Габріель» разом з іншими військовими патрулював школу, аби не допустити виїзду дітей і вихователів на підконтрольну Україні територію. А в липні 2022 року озброєні військові примусово вивезли дітей на окуповану Херсонщину, далі до Криму, а потім до росії, де їм одразу заборонили розмовляти рідною мовою і змушували щоранку співати гімн рф.

Разом з «Габріелем» у справі про Новопетрівську спецшколу проходять двоє псевдопосадовців із Херсону: так званий «заступник начальника Департаменту молодіжної політики, сім’ї та спорту ВЦА Херсонської області» та «ректорка Херсонського аграрного університету». За даними слідства, саме вони координували примусове переміщення дітей. Обом загрожує від 8 до 12 років ув’язнення.

Справи катів

Кількість окупантів, яких підозрюють у жорстокому поводженні з людьми, вже перевищила 300. З нещодавніх оголошених підозр – співробітник мзс росії, відряджений на Херсонщину для забезпечення окупаційного режиму.

Зоною відповідальності російського «служителя закону» став Ізолятор тимчасового тримання у Херсоні, який окупанти перетворили на жорстоку катівню. За даними слідства, підозрюваний особисто допитував і катував людей, вимагаючи зізнатися у співпраці з Силами оборони.

Раніше про підозру повідомили одразу шістьом російським військовим. У березні 2022 року у складі своїх підрозділів вони брали участь в окупації села Довгалівка та селища Савинці Ізюмського району Харківщини. Там влаштували катівню і почали затримувати проукраїнські налаштованих місцевих. Били, лякали, імітували розстріл, душили мотузкою, тримали без їжі та води. Одного місцевого закатували до смерті.

Найбільш вражає жорстокість тих, хто перейшов на бік ворога. Так, в одній з резонансних справ фігурує уродженець Херсона з позивним «Угрюмий». Він воював на боці «днр/лнр», а під час повномасштабної війни дослужився до заступника командира штурмового батальйону. За даними слідства, був призначений «смотрящим» за окупованим селищем Великий Бурлук на Харківщині та особисто катував і морив голодом українських патріотів і ветеранів АТО.

Сексуальне насильство

Прокурори і слідчі, які розслідують справи сексуального насильства на війні, впевнені: окупанти використовують його як ще одне знаряддя терору. Страждають не лише жінки. Зокрема, в катівнях і місцях утримання військовополонених росіяни часто використовують так званий «тапік» - радянський польовий телефон з низьким, але стабільним електричним зарядом. Його під’єднують до найбільш чутливих частин тіла, викликаючи сильній біль.

На сьогодні відомо про 56 окупантів, яким повідомлено про підозру в сексуальному насильстві. Справи щодо 37 інших передано до суду. П’ятеро військових вже засуджено. Наприклад, до 11 років засудили окупанта, який ґвалтував жінку на Херсонщини, погрожуючи розправою її малолітньому сину.

Нещодавно вдалося ідентифікувати військовослужбовця 109-го стрілецького полку армії рф. Його підозрюють у зґвалтуванні неповнолітньої дівчини на Херсонщині. Раніше встановили особу спецпризначенця з 25-го окремого гвардійського полку. В окупованій частині Херсонської області він вчиняв сексуальне насильство над жінкою і фактично тримав її у рабстві.

Руйнівники довкілля

Від дій окупантів страждають не лише люди. За даними Спеціалізованої екологічної прокуратури, розглядається понад 200 справ щодо злочинів проти довкілля. Йдеться як про отруєння ґрунтів і знищені ліси, так і про масову загибель тварин, риби тощо. Збитки колосальні: лише наслідки підриву Каховської ГЕС оцінюють в десятки мільярдів гривень.

Саме тому важливо ідентифікувати причетних до таких злочинів і притягати їх до відповідальності. Природа не має бути мовчазною жертвою війни.

Серед іншого розслідуються злочини окупантів, вчинені у національних природних парках і заповідниках Херсонської області. На острові Джарилгач, якій раніше був домівкою для рідкісних тварин і птахів, росіяни влаштували військовий полігон. В ході навчальних стрільб спалили понад 2 тисячі гектарів лісу, в т. ч. заповідного.

В національному парку «Кам’янська Січ» в період тимчасової окупації росіяни повирубали понад тисячу дерев – з них робили укріплення та інші фортифікації.

Постраждав і один з найбільш відомих українських заповідників – «Асканія Нова». Окупаційному «директору» повідомлено про підозру. За даними слідства, він безпосередньо причетний до вивезення у росію рідкісних тварин: коня Пржевальського, оленя Давида, американського бізона, зебр Чапмана. Їхня вартість перевищує 22 мільйони гривень.

Допомога постраждалим від війни

Щодня росіяни скоюють нові й нові злочини. І щодня прокурори і слідчі їх фіксують, збирають докази та інформацію з різних джерел, розпитують свідків, використовують сучасні цифрові платформи, супутникові дані та багато іншого для розкриття злочину і встановлення причетних.

Задачу ускладнює те, що не завжди можна прибути на місце злочину – іноді це окупована територія, куди ходу нема. Або злочин був скоєний не публічно. Найбільше в таких випадках допомагають показання самих постраждалих і свідків. З цією інформацією більше шансів розкрити злочин і якщо не одразу, то принаймні в перспективі притягнути до відповідальності ката, ґвалтівника чи крадія.   

Такі справи ляжуть в основу обвинувачення в міжнародних судах і майбутньому трибуналі. Тому чим більше доказів – тим сильнішою буде позиція України. Важливо пам’ятати, що воєнні злочини не мають строку давності. Судити за таке ніколи не пізно.

Але Україна не лише розслідує воєнні злочини, а й формує систему допомоги постраждалим. Минулого року при Офісі Генерального прокурора був створений Координаційний центр підтримки потерпілих і свідків – підрозділ, який має надавати комплексну допомогу.

Ідея проста: є люди, які свідчать про ті чи інші злочини росіян. Але нефахівцю буває складно розібратись що до чого. А крім юридичної сторони є ще людська, коли психологічно дуже важко навіть згадувати про пережите, є нагальні медичні чи побутові потреби.

Саме для підтримки таких людей і вирішення цих проблем створили Координаційний центр, а працівників навчали нетравматичному спілкуванню зі свідками та потерпілими від воєнних злочинів.  

З 2023 року Координаційний центр надав допомогу понад 1 200 постраждалим. Цього року його діяльність поширюється на 9 регіонів: Донецьку, Запорізьку, Луганську, Миколаївську, Сумську, Харківську, Херсонську та Чернігівську області. Спеціалізовані відділи організації підтримки потерпілих і свідків створюються при обласних прокуратурах.

«Ми прагнемо забезпечити, щоб кожен постраждалий міг взяти участь у правосудді, отримати необхідну підтримку та захист, а також домогтися справедливості», — зазначила Вероніка Плотнікова, директорка Координаційного центру.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:

https://www.facebook.com/upravda - Facebook;

https://t.me/upravda - Телеграм-канал;

https://www.instagram.com/yuzhka_newspaper/ - Instagram/