четверг

12 декабря

2019 г.

Сообщить новость

21-Nov-2019 10:30

"Южная правда", № 88 (24016)

СОЦИУМ (статья)

На полотні долі Віри Марущак

15122922 1313132505441318 44301615084389063391 o

Сьогодні на Миколаївщині про неї знають якщо не всі, то більшість: письменниця, журналістка, викладачка, громадська діячка, а знедавна - керівниця Миколаївської обласної організації Національної Спілки письменників України. Віра Іванівна прийшла до свого 70-літнього ювілею повна творчих сил та задумів. А перед нами - полотно долі яскравої, самобутньої майстрині слова.

Віра Марущак (Рожкова) народилася в 1949 році в районному центрі Арбузинка Миколаївської області. Середню освіту здобула в Арбузинській середній школі № 2. Росла в робітничій сім'ї. Батько Іван Кирилович Рожков та мама Парасковія Кузьмівна - учасники Великої Вітчизняної війни. Це вони вчили доньку добру, зробили в її серці щедрий засів любові до людей. І першими читачами її творів були батьки. Після закінчення школи працювала редактором Арбузинського районного радіомовлення. Переїхавши до Миколаєва, - в молодіжній газеті «Ленінське плем'я». У 1976 році закінчила з відзнакою бібліотечний факультет Миколаївського вищого училища культури, а потім - факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. З 1981 року - член Національної спілки журналістів України.
Деякий час працювала на радіостудії «Чорноморець» Чорноморського суднобудівного заводу, а потім - в обласній бібліотеці для юнацтва. Зараз викладає основи журналістики в Першій українській гімназії імені Миколи Аркаса. Є членом президії обласного відділення товариства «Україна-світ», яке здійснює зв'язки з українцями, що живуть за її межами. 

«Що посієш, те й пожнеш»

Багатогранність її таланту викликає захоплення. А розпочиналося все так: зернята-літери лягали на білий аркуш паперу, і вже з-під пера Віри виходили не замальовки, а справжні, наснажені Божим даром літературні твори. Як добрий тесля, збирала вона цілий світ своїх літературних «новобудов» та мріяла, що колись, з часом, займуть вони гідне місце серед творів відомих авторів рідного краю.
Сьогодні, здавалося б, всього досягла: і звань, і посад, і регалій. Та якби заспокоїлась, то б уже була не вона, не Віра Марущак, а якась інша жінка - надто домашня та аж занадто байдужа до Всесвіту, що зветься Життям. Про самозаспокоєння не йдеться. Бережно ставиться і до слова, і до людей. А їх на життєвій ниві зустрічалася сила-силенна! З усіма ділилася теплом своєї душі. І творчістю. Бо цім - живе. 
Учні миколаївських шкіл, студенти вишів добре знають письменницю з привітною усмішкою та щирою українською мовою. Віра Іванівна - частий гість навчальних закладів міста. А вже її оповідання, казки - це справжня скарбниця, в якій - витоки національного надбання як мовної палітри, так і генетичного спадку волелюбства, співучості та світоглядності рідного народу, нації. З джерела творів Віри Іванівни ще не одне покоління буде черпати світло душі, яким Бог нагородив українців. Національний колорит, елементи усної народної творчості в поєднанні з сьогоденням - це і визначає стиль письменниці, її особливість та неповторність, що вигідно відрізняє від побратимів-літераторів.

І дяка, й шана, і любов

Всі ми лишаємо себе в житті добром та здобутком. Не нажитими маєтками чи скарбами, а тим духовним, що передамо після себе поколінням. Письменниця у своїй життєвій скрині надбань має такі скарби: вагомі, щедрі, безцінні. Сьогодні в її творчому доробку 12 художніх творів та три навчальних посібники.
На веретенце думок та мрій додаються все нові та цікаві творчі плани. І що вже тут говорити про вік, про ювілей! Роки - це умовність. Вони - лише статистичні дані паспортного розділу. А справжнє життя, що сповнене любові до людей, до України, - це життя не має часу дослухатися до примх погоди чи настрою. Саме в його вирі і народжується те справжнє, що формує літературний скарб письменниці Віри Марущак.
За активну творчу трудову діяльність Віра Іванівна нагороджена обласною культурологічною премією імені М. Аркаса, за вагомий особистий внесок у розвиток співпраці України із закордонним українством має почесну відзнаку «За єднання українців у світі». В 2011 році В. І. Марущак отримала обласну премію як кращий працівник галузі культури Миколаївської області в номінації «За вагомий внесок у розвиток літератури». Нагороджена грамотами управління культури Миколаївської облдержадміністрації, Миколаївської обласної ради, Української та обласної бібліотечної асоціації, є лауреатом Міжнародного конкурсу культури і мистецтв «Слов'янські традиції» (2012 р.). Відзначена дипломами «Золоте перо» у 2013 та 2014, 2016 роках, нагороджена обласною відзнакою до 200-річчя Т. Г. Шевченка, медаллю «Почесна відзнака» Національної спілки письменників України, орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, Грамотою Верховної Ради України, медаллю «Святий Миколай Чудотворець» III ступеню.
Тож нехай Вірі Іванівні щедро пишеться. Адже її твори - це засів на добро. І те серденько, в яке її засів потрапить, дасть багаті сходи людяності, щедрості душі та міці духу підростаючого покоління.
Від себе особисто та від колег по перу - Миколаївської обласної cпілки письменників прийміть, Віро Іванівно, побажання щасливої творчої долі. З роси і води вам!

 

Ганна БІЛОВІЗЬКА.