воскресенье

15 сентября

2019 г.

Сообщить новость

05-Sep-2019 09:45

"Южная правда", № 66 (23994)

ЧЕЛОВЕК (статья)

Не стало Семена Тупайла

Tupaylo

Відійшов у вічність педагог, журналіст, мовознавець і просто мій  друг Семен Володимирович Тупайло. Написала «мій друг» і подумала, скільки ще людей може назвати його так? На мою думку - безліч. Бо вони всюди, де жив і працював Семен Володимирович. 

Ще коли навчався у різних школах області, мав друзів, з якими підтримував зв'язок. Коли  служив у армії, об'єднав навколо себе солдат і офіцерів різних національностей, які на честь Тараса Шевченка читали його поезію українською і рідною мовою. Ці хлопці стали для нього друзями на все життя. У студентські роки, а він закінчив Миколаївський педагогічний інститут тоді ще імені Бєлінського,  згуртував навколо себе любителів поезії. Як педагог, а педагогічну діяльність почав на Чорноморському суднобудівному заводі, а потім в 60 роки - у вищому училищі культури. Тут досі пам'ятають його і викладачі, і студенти, які також стали на педагогічний шлях. У будь-якій бібліотеці області також пам'ятають свого вимогливого педагога. Тим паче що  ним були розроблені курси лекцій на такі предмети, як література, кіно, музика, живопис, театр. 

За час викладання в училищі він прочитав близько 50 тисяч уроків. Це той рекорд, який і досі не подоланий нашими земляками. Тисячі випускників, тепер коледжу культури і мистецтв, роз'їхалися по різних куточках країни.    

Паралельно з педагогічною діяльністю у Семена Володимировича було ще одне велике захоплення, яке з часом стало його професією. Це журналістика, в яку він прийшов ще в студентські роки. І тут у нього було багато друзів.

Йому було про що писати. У своїх нарисах, репортажах, замальовках розповідав про колег, студентів, ділився своїм педагогічним досвідом. Кожна з публікацій звертала на себе увагу вишуканістю мови - російської і української. Він не тільки сам знав мову, але і дбав про те, щоб люди  знали її. Звернувся до газети «Рідне Прибужжя» з пропозицією вести рубрику  «Плекаймо рідне слово».
Вона відразу стала популярною серед справжніх цінителів літературної української мови. Багато педагогів робили вирізки з газет, користувалися запропонованим матеріалом на уроках української мови та літератури. Прекрасним доповненням до практичних знань були замальовки про тих людей, які, як і сам автор, дорожили рідною мовою, пропагували її. Рубрика припала читачам до душі за формою. До редакції приходили листи подяки. Таких випусків було більше 40. 

Робота із засобами масової інформації тривала в С. В. Тупайла все життя, адже він був позаштатним кореспондентом в різних виданнях, а коли прийшов до редакції газети «Радянське Прибужжя», нині «Рідне Прибужжя», поклав початок філологічної рубриці «А мова, як море», в якій можна було прочитати про найвидатніших людей нашого краю. 

На сторінках газет «Южная правда» і «Родной причал» Семен Володимирович розповідав про найкращих людей міста. У нього можна було навчатися культурі мови. Сам спілкувався і на роботі, і в побуті чисто українською. Він любив її, плекав, ділився знаннями. Не раз спостерігала, як під його впливом, коли людна говорила російською, переходила на українську, щоб бодай чимось бути схожою на культурну, освічену людину - Семена Тупайла. 
За все своє життя С. В. Тупайло не зробив жодного негідного вчинку, бо завжди вболівав не лише за своє ім'я, а й дбав про інших. Після кожного теле- чи радіоефіру я чекала на телефонного дзвінка від Семена Володимировича. Завжди раділа його зауваженням, бо знала, що після них я більше не повторюю орфоепічних помилок. Завдяки його редакторським здібностям, мої підручники з основ журналістики вийшли без описок і помилок. А скільки таких підручників і художніх творів відредагував? Просто немає можливості перерахувати, бо були серед них письменники, кандидати наук і академіки. 

Тупайло Семен  Володимирович тричі нагороджений дипломом «Золоте перо», тричі - республіканською премією засобів масової інформації, був лауреатом обласної культурологічної премії імені М. Аркаса, лауреатом обласної премії за кращий публіцистичний твір імені В. Чорновола.

Висловлюю щире співчуття рідним - дружині Белі Михайлівні, з якою  майже 60 років вони дружно йшли життєвими дорогами, сину Борису і донці Світлані, онукам Глібові, Аліні, Петру. 

Світла пам'ять людині з великої літери, великому професіоналу, талановитому педагогу, мудрому наставнику Семену Володимировичу Тупайлу!

Віра МАРУЩАК, голова Миколаївської ОО НСПУ.

Коллектив газеты «Южная правда» присоединяется к словам скорби по поводу кончины нашего внештатного автора Семена Владимировича Тупайло и выражает искреннее соболезнование его близким.