среда

11 декабря

2019 г.

Сообщить новость

14-Mar-2019 16:00

"Южная правда", № 20 (23948)

ЭКОНОМИКА (статья)

Атомна енергетика – гарантія безпеки України

%d0%ae%d0%b6%d0%bd%d0%be %d0%a3%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b0 %d0%90%d0%95%d0%a1

Близько 55% усієї електроенергії Україна отримує від чотирьох атомних електростанцій. Відтак екологічно чиста атомна енергетика є одним з ключових елементів енергетичної безпеки держави та потужним чинником підвищення конкурентоздатності української економіки. На цьому неодноразово наголошував Президент України Петро Порошенко.
З часу початку військової агресії на сході України та анексії Криму стратегічна важливість атомної галузі суттєво зросла, що потребувало від керівництва країни та уряду рішучих кроків задля негайної відмови від послуг країни-агресора в ядерній сфері. Разом з тим потрібно було забезпечити високий рівень ядерної, радіаційної, екологічної та експлуатаційної безпеки АЕС відповідно до вимог міжнародних та національних стандартів.

Диверсифікація постачання палива та незалежність від РФ

Факти свідчать про те, що альтернатив збереженню провідної ролі АЕС у вітчизняній енергетиці у найближчі десятиріччя немає. Звісно, якщо держава прагне захистити і економіку, і населення України. Сьогодні Україна посідає друге місце у світі за часткою атомної генерації у загальному обсязі виробництва електроенергії у країні. За цим показником наша країна поступається лише Франції, де частка атомних станцій становить понад 70%. Можна впевнено казати, що завдяки наявності АЕС та пов’язаного з їхньою експлуатацією наукомісткого виробництва Україна досі зберігає своє місце у світовому клубі розвинених країн.
Незважаючи на неоголошену війну проти нашої країни, яка триває вже п’ять років, саме ці роки стали визначальними для реалізації відразу декількох надважливих проектів для стабільного функціонування ядерно-енергетичного комплексу України. Військова агресія на сході України та анексія Криму потребували від керівництва країни рішучих кроків задля негайної відмови від послуг країни-агресора в ядерній сфері з одночасним забезпеченням високого рівня ядерної, радіаційної, екологічної та експлуатаційної безпеки АЕС відповідно до вимог міжнародних та національних стандартів.
Ключовим успіхом оператора вітчизняних АЕС – НАЕК «Енергоатом» у цьому напрямку стала диверсифікація джерел постачання свіжого ядерного палива для українських АЕС. Майже похований зусиллями проросійського лобі часів попередньої влади, проект диверсифікації джерел постачання ядерного палива на вітчизняні АЕС було відроджено у 2014 році. Завдяки співпраці з американською компанією Westinghouse, Україна стала першою країною у світі, яка здійснила диверсифікацію постачань ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-1000. Влітку 2018 року до активної зони енергоблока №3 Южно-Української АЕС були завантажені 163 паливні збірки модифікованої конструкції ТВЗ-WR виробництва Westinghouse. Відтак третій блок ЮУАЕС став першим енергоблоком АЕС України, який зараз працює виключно на паливі Westinghouse. Загалом, паливо Westinghouse використовується сьогодні на 6 реакторах вітчизняних АЕС. Таким чином українській державі вдалось подолати історичну залежність атомної генерації від російського ядерного палива.
Ще одним вкрай важливим проектом для країни є створення власного Централізованого сховища для відпрацьованого палива з вітчизняних АЕС (ЦСВЯП), адже і у цьому питанні до останніх років також зберігалась залежність від РФ. Завдяки політичній волі керівництва держави цей проект, який багато років на всіх рівнях влади гальмувався на догоду Кремлю, нарешті перейшов у практичну площину. У листопаді 2017 року почалася активна фаза будівництва ЦСВЯП за найсучаснішою у світі технологією американської компанії Holtec International. У лютому 2018 року у Вашингтоні Енергоатом і американська урядова Корпорація зарубіжних приватних інвестицій OPIC підписали угоду про страхування політичних ризиків на суму 250 млн дол., що повністю відкрило шлях для американських інвестицій, а Енергоатом отримав один з найвищих кредитних рейтингів у світі та дуже вигідну ставку кредитування у 6,833%. Зрозуміло, що компанія самотужки не змогла б досягти таких вражаючих результатів без підтримки усіх відповідальних гілок влади та особисто Президента України. Завдяки будівництву ЦСВЯП, завершення якого очікується у 2020 році, Україна позбавиться останньої точки дотику у вимушених взаєминах із РФ.

Економічна перспектива – експорт в Європу

Під час свого візиту на Рівненську АЕС у 2016 році Президент України Петро Порошенко окремо відзначив експортний потенціал української атомної енергетики.
Сьогодні вкрай важливо розуміти, що збереження частки атомної генерації в енергобалансі країни як надійного та безпечного джерела електроенергії, напряму пов’язано із виходом вітчизняних атомників на європейській ринок електроенергії. Адже на сьогодні реалізація проекту Енергоатома з експорту електроенергії до країн ЄС є не лише політичним інструментом стримування експансії РФ на європейський ринок, а й ефективним та безболісним економічним інструментом будівництва нових енергогенеруючих потужностей.
Важливим проектом у напрямку посилення атомної незалежності має стати реалізація проекту «Енергетичний міст «Україна – ЄС». Це, насамперед, проект, який дозволить у перспективі здійснити інтеграцію Об’єднаної енергетичної системи України до європейської мережі ENTSO-E. Хмельницька АЕС стане пілотною у такій інтеграції, а отриманий під час реалізації проекту досвід дозволить якнайшвидше об’єднати українську та європейську енергосистеми. За попередніми розрахунками, завдяки реалізації цього проекту ВВП України за рахунок експорту електроенергії може зрости у перспективі на
6 - 7% щороку.
Реалізація проекту «Енергетичний міст «Україна – ЄС», який передбачає експорт електроенергії з енергоблока №2 Хмельницької АЕС до країн ЄС, забезпечить зростання експорту електроенергії з нашої країни, а також дозволить залучити кошти на добудову енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС. Це відповідає не тільки стратегічним інтересам України, а й інтересам енергетичної безпеки наших партнерів – країн ЄС. Адже сьогодні Росія здійснює активний енергетичний тиск на країни Європи. У січні 2019 року Міністерство енергетики та вугільної промисловості України оголосило конкурс для здійснення державно-приватного партнерства за проектом «Енергетичний міст «Україна – ЄС». Це дуже важливий та своєчасний крок, але зрозуміло, що настільки складний проект потребує вирішення ще багатьох питань та прийняття додаткових законодавчих актів.
Всі ці питання знаходяться під увагою Президента України Петра Порошенка. Зокрема, одним з важливих питань є інтенсифікація консультацій щодо реалізації проекту енергомосту з інституціями Євросоюзу та більш глибоке залучення до реалізації проекту органів державної влади. Окрема увага приділяється в цьому напрямі законопроектам №9039, який спрямований на впорядкування проектної діяльності в ядерній галузі, та №7471-д, який виключає можливість послаблення державного регулювання безпеки використання ядерної енергії.
Цього року на порядку денному з’явилось ще одне нове завдання – сприяти розв’язанню проблеми перерахування з державного до місцевих бюджетів видатків, що сплачує НАЕК «Енергоатом» на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зон спостереження. Зокрема, шляхом підтримки законопроекту №2249а, який має на меті віднесення збору виключно до джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України та спрямування отриманих коштів на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам.
Усі ці законопроекти мають велике значення для сталого функціонування ядерної енергетики і вже зареєстровані у Верховній Раді України. Їх прийняття дасть потужний поштовх для подальшого зміцнення енергетичної безпеки держави, дозволить реалізувати експортний потенціал атомної генерації та забезпечить її розвиток у майбутньому.

Перспектива для галузі – підвищення зарплат

Атомна енергетика України в довгостроковій перспективі була і буде основою енергетичної безпеки нашої країни, але головним надбанням ядерно-енергетичної галузі є висококваліфікований персонал атомних електростанцій. Держава має докласти зусиль для збереження кадрового потенціалу галузі та для того, щоб зупинити відтік кваліфікованих фахівців з наших атомних станцій. За 2018 рік державі вдалося призупинити негативні процеси відтоку кадрів з атомної галузі, які спостерігалися в останні роки. Це і підвищення у 2018 році середніх окладів для персоналу НАЕК «Енергоатом», і розв’язання житлової проблеми шляхом впорядкування процедури відчуження суб’єктами господарювання державного сектору економіки житла своїм працівникам. Водночас Закон України «Про внесення змін до статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності», підписаний Президентом України у вересні минулого року, разом з підвищенням зарплат працівникам АЕС створює необхідні умови для утримання в Україні висококваліфікованого персоналу, дефіцит якого зараз відчувається у світі.

Управління інформації та громадських зв’язків ВП ЮУАЕС.